Домашнє насильство. Аналіз практики за 2019 рік

В сучасному світі проблема насильства в сім’ї, попри всі досягнення цивілізації, зберігає свою актуальність. Таке насильство залишається однією з надзвичайно поширених форм порушення прав людини, від якого переважно страждають найбільш уразливі групи осіб (діти, жінки, які перебувають у стані економічної, психологічної чи іншої залежності від чоловіків, інтимних партнерів або батьків, особи з інвалідністю, похилого віку та ін.).

Насильство в сім’ї належить до найбільш поширених форм порушення прав людини. Проблема насильства в сім’ї не має локального характеру, який був би зумовлений певними регіональними або соціальними особливостями, національними традиціями чи іншими факторами.

Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї. ( ст. 173-2 КУпАП).

Під насильством в сім’ї наразі розуміють будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Відомо, що негативні емоції і почуття жертв сімейного насильства приводять до розладів діяльності нервової системи, зниження опору організму різним захворюванням і погіршенням стану здоров’я в цілому, вчиненню протиправних проявів. Виняткову небезпеку негативний вплив насильства в сім’ї становить для дітей.

З 11 січня 2019 року з моменту набрання чинності Законом України №2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» було криміналізовано явище домашнього насильства. Із січня цього року систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, або особи з якою винний перебував чи перебуває в сімейних чи близьких відносинах стало злочином.

В провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває одне кримінальне провадження за ст.126-1 КК України відносно чоловіка, що надійшло 15.11.2019 року від Миколаївського апеляційного суду, на даний час справа розглядається.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», розрізняють такі види насильства:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

- сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:

1) подружжя;

2) колишнє подружжя;

3) наречені;

4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);

5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

6) особи, які мають спільну дитину (дітей);

7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);

8) дід (баба) та онук (онука);

9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);

10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);

11) рідні брати і сестри;

12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);

13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;

14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;

15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

В провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області протягом 2019 року перебувало 213 справ про адміністративні правопорушення, пов’язані із вчиненням насильства в сім’ї, з них розглянуто 196 справ, 10 потребують продовження розгляду. Накладено адміністративне стягнення на 142 особи, з них у виді штрафу стосовно 131 особи, у вигляді громадських робіт стосовно 9 осіб. Накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на 2 осіб. Усього накладено штрафів на суму 27421 грн., з них добровільно сплачено 9860 грн.

Закрито 54 справи про адміністративне правопорушення, з них 13 за малозначністю, 6 за відсутністю події або складу правопорушення, 35 у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Повернуто для належного оформлення 7 справ. Причиною повернення матеріалів було те, що явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності для розгляду справи в межах строку, встановленого законом, не забезпечено.

Більшість правопорушників що вчинили насильство в сім’ї - вчинили їх у віці від 20 до 45 років.

Проведений аналіз розгляду справ щодо вчинення насильства в сім’ї показав, що основні причини скоєння таких злочинів полягають у соціальних проблемах – відсутності житла, роботи, коштів для задоволення мінімальних потреб сім’ї, алкоголізм одного з членів сім’ї. Серед загальної статистики вчинення насильства в сім’ї переважає психічне насильство над жінками з боку чоловіків або осіб які проживають без реєстрації шлюбу. Наступну сходинку займає психічне насильство над батьками та братами, сестрами.

Невірною є думка, що до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї притягуються лише чоловіки. Так, Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у 2019 році притягнуто до адміністративної відповідальності 123 чоловіка і 19 жінок.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КупАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 173-2 КупАП розглядаються протягом доби.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов’язковою.

З проведеного узагальнення можливо зробити такий висновок, що судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області при розгляді справ даної категорії у відповідності до статей 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП повно,
всебічно та об'єктивно досліджують всі обставини справи в їх сукупності та виносили законні та обґрунтовані постанови у справах. Додержувалися розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення.

В.о. голови Южноукраїнського міського суду О.І.Савін

Виконавець: Гордєєва Г.П.