Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

На запит щодо аналізу судової практики щодо розгляду клопотань слідчими суддями про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за перше півріччя 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області повідомляє наступне.

Протягом першого півріччя 2020 року слідчими суддями Южноукраїнського міського суду Миколаївської області розглянуто 5 клопотань щодо тримання під вартою: 3 про обрання запобіжного заходу (з них задоволено 2, повернуто 1); 2 про продовження запобіжного заходу (задоволено 2). За звітний період слідчими суддями розглянуто 6 клопотань щодо домашнього арешту: 5 про обрання запобіжного заходу (з них 4 задоволено, 1 відмовлено), 1 про продовження запобіжного заходу (задоволено).

Клопотання про застосування запобіжних заходів усі без виключення мотивуються стороною обвинувачення у повній відповідності до тексту ст.177 КПК України з перерахуванням ризиків, передбачених пп.1-5 ч.1 цієї статті. Разом з тим мотивація обрання запобіжного заходу, пов’язаного з обмеженням волі, у переважній більшості випадків містить: посилання на кваліфікацію кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі (усі без виключення), посилання на відсутність міцних соціальних зв’язків, постійного місця роботи та проживання, наявність непогашеної судимості, вчинення нового кримінального правопорушення в період іспитового строку (486/320/20), зловживання алкоголем (486/320/20, 486/567/20), ухилення від виконання особистого зобов’язання та неявка на виклик поліції або суду (486/567/20, 486/484/20). В цілому якість клопотань сторони обвинувачення саме категорії про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту у звітному періоді достатньо висока, вони відповідають вимогам КПК України та в більшості містять належне обґрунтування ризиків.

Усі клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту розглянуті слідчими суддями у строк, визначений КПК України, навіть оперативніше, не пізніше наступного календарного дня з дня надходження клопотання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до підозрюваного у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України (в чинній на час розгляду редакції), відповідно до п.2 ч.2 ст.183 КПК України з урахуванням того, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, що визнав сам підозрюваний, при цьому визнавши також, що він зловживав спиртними напоями, вів аморальний спосіб життя та не має міцних соціальних зв’язків. При цьому сам підозрюваний просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (486/567/20).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був застосований до підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України (в чинній на час розгляду редакції передбачалося покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років), з урахуванням п.5 ч.2 ст.183 КПК України, а також враховуючи, що підозрюваний вчинив новий злочин в період іспитового строку та його негативну характеристику в цілому (486/320/20), а також два обвинувальні акти, направлені до суду стосовно цього підозрюваного, рішення по яким прийнято не було. В подальшому стосовно цього ж підозрюваного двічі продовжувався строк тримання під вартою з урахуванням тих самих обставин та виявлення органом досудового розслідування нових епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 КК України (486/582/20, провадження 1-кс/486/88/2020, 1-кс/486/97/2020).

Також слід зазначити, що при розгляді усіх без виключення клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при їх задоволенні слідчими суддями була визначена можливість внесення застави із покладенням обов’язків, встановлених ст.194 КПК України.

Таким чином, вимоги ст.183, ст.194 КПК України слідчими суддями у першому півріччі 2020 року при розгляді клопотань про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою були виконані повноцінно та належним чином.

Стосовно виконання вимог ст.181 КПК України, слід зазначити про відповідність ухвалених рішень слідчих суддів вимогам цієї статті.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту був застосований до 5 осіб, одному підозрюваному був продовжений, стосовно 1 особи було відмовлено. В судовому засіданні із обранням такого запобіжного заходу погоджувалися усі підозрювані, стосовно яких клопотання було задоволено.

В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту було відмовлено стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. Слідчий суддя дійшов висновку, що перелічені у клопотанні ризики не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Так, підозрюваний був звільнений із посади директора, тому не міг мати впливу на свідків або доступу до службової документації, також можливість впливу на свідків за умови тривання досудового розслідування більше року до подання клопотання про обрання запобіжного заходу, на думку суду необґрунтована (1-кс/486/127/2020).

П’ять клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту були задоволені, з них цілодобовий домашній арешт встановлено чотирьом особам, підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України (дві особи), ч.2 ст.185 КК України (одна особа), ч.4 ст.152 КК України (одна неповнолітня особа).

Підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України був встановлений цілодобовий домашній арешт з урахуванням того, що він неповнолітній, має інвалідність з дитинства, перебуває на домашньому навчанні, згоди законного представника, а також з урахуванням того, що потерпілим є малолітня особа, на яку реально здійснити вплив, та специфіки вчиненого правопорушення, розповсюдження інформації про яке завдасть шкоди як потерпілому, так і підозрюваному (1-кс/486/56/2020). В подальшому домашній арешт був продовжений до закінчення строку досудового розслідування (1/кс/486/95/2020).

Підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, був обраний цілодобовий домашній арешт, хоча підозрювана з посиланням на наявність неповнолітніх дітей просила застосувати домашній арешт у нічний час. Разом з тим, слідчий суддя, встановивши, що підозрювана раніше ухилялася від явки до суду, до неї був застосований привід, діти, на яких посилається підозрювана, насправді перебувають у Центрі соціально-психологічної реабілітації, підозрювана веде аморальний спосіб життя, не має міцних соціальних зв’язків, працевлаштування, вирішив застосувати цілодобовий домашній арешт (1-кс/4896/98/2020).

Усі ухвали слідчих суддів відповідають вимогам ст.196 КПК України, відхилення від вимог КПК України слідчими суддями не допускається.

Розгляд клопотань про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту достатньо чітко регламентований Кримінальним процесуальним кодексом України, тому єдиним проблемним питанням при їх розгляді є надмірне навантаження суддів в цілому, через що клопотання, що мають стислі строки розгляду, слідчим суддям доводиться розглядати поза межами робочого часу.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що слідчими суддями Южноукраїнського міського суду Миколаївської області вимоги Кримінального процесуального кодексу України виконуються у повному обсязі, а не тільки ст. 181, 183, 194, 196. Клопотання про обрання запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням волі, вирішуються також з урахуванням усіх обставин та захисту прав підозрюваного та потерпілого.

Додаток: копії рішень суду №№ 486/76/18, 486/567/20, 486/320/20,486/582/20,486/119/20, 486/416/20,486/184/20, 486/484/20,486/396/20.

В.о.Голови

Южноукраїнського міського суду

Миколаївської області Г.А. Далматова

Вик.Гордєєва 54630